Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/воробець

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
воробець
Київ: Соцеквидав України, 1937

Воробе́ць, бця́, м. 1) = Горобець. Орел не пристає з воробцями. Ном. № 1033. 2) — тростяни́й. Пт. болотный воробей, Emberisa schoeniclus. Вх. Пч. II. 10.