Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вороненя

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вороненя
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вороненя́, ня́ти, с. = Вороня. Ворон послав вороненя, воно й полетіло. Грин. I. 163. Ум. Вороненя́тко. Прилітає ворон з вороненятком. Грин. I. 162.