Словник української мови (1937)/вороненя

by Борис Грінченко

◀ вороненький

Словник української мови Борис Грінченко В вороненя

воронець ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вороненя́, ня́ти, с. = Вороня. Ворон послав вороненя, воно й полетіло. Грин. I. 163. Ум. Вороненя́тко. Прилітає ворон з вороненятком. Грин. I. 162.