Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вороття

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вороття
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вороття́, тя́, с. = Воріття. Троянці, в кріпості запершись, Енея ждали вороття. Котл. Ен. V. 31. Буде каяття на світі, — вороття не буде. Шевч. 379.