Словник української мови (1937)/воріття

by Борис Грінченко

◀ ворітонька

Словник української мови Борис Грінченко В воріття

ворітця ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ворі́ття, тя, с. Место у ворот. Перві свати поза воріттю, другі свати з кіньми під сіньми. Нп.

Воріття́, тя́, с. Возврат, возвращение. Є каяття, та нема воріття. Ном. № 2240. См. Вороття.