Словник української мови (1937)/воспитатися
Зовнішній вигляд
◀ воспитати | Словник української мови В воспитатися |
востаннє ▶ |
|
Воспита́тися, та́юся, єшся, гл. Пропитаться, прокормиться. Він має сім десятин землі, то йому можна воспитатися. Ромен. у.