Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вуж

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вуж
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вуж, жа́, м. 1) Змея уж. 2) = Гуж. Коли взявся за вуж, то не кажи, що недуж. О. 1862. I. 35.