Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гуж

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гуж
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гуж, жа́, м. Гуж. Ремень для прикрепления оглобли к хомуту. Вас. 159. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Ном. № 11015. Приста́ти з коро́ткими гужа́ми. Требовать настойчиво. Ном. № 3439.