Словник української мови (1937)/гуж
Зовнішній вигляд
◀ гудючий | Словник української мови Г гуж |
гужа! ▶ |
|
Гуж, жа́, м. Гуж. Ремень для прикрепления оглобли к хомуту. Вас. 159. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Ном. № 11015. Приста́ти з коро́ткими гужа́ми. Требовать настойчиво. Ном. № 3439.