Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гудючий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гудючий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гудю́чий, а, е. Гудящий. Гудючий лютий зимній вітер. Левиц. I. 35. Гудюча розмова. Левиц. Пов. 243.