Словник української мови (1937)/гудючий

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ гудьба Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гудючий 		гуж ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гудю́чий, а, е. Гудящий. Гудючий лютий зимній вітер. Левиц. I. 35. Гудюча розмова. Левиц. Пов. 243.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/гудючий&oldid=617756