Словник української мови (1937)/відвалюватися

by Борис Грінченко

◀ відвалювати

Словник української мови Борис Грінченко В відвалюватися

відвезти ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відва́люватися, лююся, єшся, сов. в. відвали́тися, лю́ся, лишся, гл. Отваливаться, отвалиться. Потроху земля відвалювалась, і він почав тонути. Левиц. Пов. 335.