Словник української мови (1937)/відвисати

by Борис Грінченко

◀ відвинутися

Словник української мови Борис Грінченко В відвисати

відвихнутися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відвиса́ти, са́ю, єш, сов. в. відви́снути, ну, неш, гл. 1) Отвисать, отвиснуть. Спідня губа відвисла. Левиц. I. 15. 2) Свешиваться, свеситься, повиснуть. Спід очіпка відвисло пасмо сивої коси. Левиц. I. 3.