Словник української мови (1937)/відвихнутися

by Борис Грінченко

◀ відвисати

Словник української мови Борис Грінченко В відвихнутися

відвичити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відвихну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Отлучиться на короткое время. От, увечері дід з бабою кудись відвихнулись, а дочка й давай шукать. Рудченко. II. 35.