Словник української мови (1937)/відвойовувати
| ◀ відвозити | Словник української мови В відвойовувати |
відволати ▶ |
|
Відвойо́вувати, вую, єш, сов. в. відвоюва́ти, вою́ю, єш, гл. Отвоевывать, отвоевать, добыть силой. Я вас навчив би боронити, що́ одвоювали вам козаки! — Який гаспид одвойовував нам наше добре, опріч нас самих. К. ЧР. 69. Цар іде війною на цього самого царя, щоб відвоювати у його другу дочку. Рудч. Ск. Я тебе від смерті відвоював. Рудч. Ск.