Словник української мови (1937)/відволікати
| ◀ відволати | Словник української мови В відволікати |
відволога ▶ |
|
Відволіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. відволокти́, чу́, чеш, гл. Оттаскивать, оттащить, оттягивать, оттянуть.
| ◀ відволати | Словник української мови Борис Грінченко В відволікати |
відволога ▶ |
|
Словник української мови — В
відволікати
Борис Грінченко
1937
Відволіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. відволокти́, чу́, чеш, гл. Оттаскивать, оттащить, оттягивать, оттянуть.