Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відгарбати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відгарбати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відга́рбати, баю, єш, гл. Отнять, отобрать. Насилу відгарбав свого кожуха від брата.