Словник української мови (1937)/відганяти
| ◀ відгаль | Словник української мови В відганяти |
відгарбати ▶ |
|
Відганя́ти, ня́ю, єш, сов. в. відігна́ти, віджену́, неш, гл. Отгонять, отогнать. Курка як співа, то відганяє ворогів. Чуб. I. 58.
| ◀ відгаль | Словник української мови Борис Грінченко В відганяти |
відгарбати ▶ |
|
Словник української мови — В
відганяти
Борис Грінченко
1937
Відганя́ти, ня́ю, єш, сов. в. відігна́ти, віджену́, неш, гл. Отгонять, отогнать. Курка як співа, то відганяє ворогів. Чуб. I. 58.