Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/віддячитися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
віддячитися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Віддя́куватися, куюся, єшся, віддя́читися, чуся, чишся, гл. = Віддякувати, віддячити. Грин. I. 114. Я не зможу тобі віддячитися. Федьк.