Словник української мови (1937)/віддячитися
| ◀ віддячити | Словник української мови В віддячитися |
віддячка ▶ |
|
Віддя́куватися, куюся, єшся, віддя́читися, чуся, чишся, гл. = Віддякувати, віддячити. Грин. I. 114. Я не зможу тобі віддячитися. Федьк.
| ◀ віддячити | Словник української мови Борис Грінченко В віддячитися |
віддячка ▶ |
|
Словник української мови — В
віддячитися
Борис Грінченко
1937
Віддя́куватися, куюся, єшся, віддя́читися, чуся, чишся, гл. = Віддякувати, віддячити. Грин. I. 114. Я не зможу тобі віддячитися. Федьк.