Словник української мови (1937)/відзігорний
Зовнішній вигляд
◀ відзимувати | Словник української мови В відзігорний |
відзірятися ▶ |
|
Відзіго́рний, а, е. Франтоватый. Така відзігорна — не впади, пороше, на моє хороше. Уман. у. Подольск. у. См. Фіцігорний.