Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відлуплюватися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відлуплюватися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відлу́плюватися, лююся, єшся, сов. в. відлупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Отлупливаться, отлупиться, откалываться, отколоться.