Словник української мови (1937)/відлуплюватися
| ◀ відлуплювати | Словник української мови В відлуплюватися |
відлустуватися ▶ |
|
Відлу́плюватися, лююся, єшся, сов. в. відлупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Отлупливаться, отлупиться, откалываться, отколоться.
| ◀ відлуплювати | Словник української мови Борис Грінченко В відлуплюватися |
відлустуватися ▶ |
|
Словник української мови — В
відлуплюватися
Борис Грінченко
1937
Відлу́плюватися, лююся, єшся, сов. в. відлупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Отлупливаться, отлупиться, откалываться, отколоться.