Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відліг

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відліг
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ві́дліг, логу, м. Наві́дліг. Наотмашь. Як навідліг рукою не робити, так моєму лицю й тілу від нічого не боліти. Заговор. См. Навідли, навідлі.