Словник української мови (1937)/відліг
Зовнішній вигляд
◀ відличний | Словник української мови В відліг |
відліж ▶ |
|
Ві́дліг, логу, м. Наві́дліг. Наотмашь. Як навідліг рукою не робити, так моєму лицю й тілу від нічого не боліти. Заговор. См. Навідли, навідлі.