Словник української мови (1937)/відличний

by Борис Грінченко

◀ відличка

Словник української мови Борис Грінченко В відличний

відліг ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відли́чний, а, е. Не такой, как другие, отличный от других. Запорожці були люди одличнії: у них і собаки без пастуха самі овець пасли. О. 1861. X. 34.