Словник української мови (1937)/відмикувати

by Борис Грінченко

◀ відмикатися

Словник української мови Борис Грінченко В відмикувати

відмирати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відми́кувати, кую, єш, гл. — від чо́го. Отлынивать, уклоняться от чего. Наймити вештались по дворі, одмикували од роботи. Левиц. ПЙО. II. 171 (видання 3-тє, 1905, а в другому виданні (221) — помилка).