Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відмирати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відмирати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відмира́ти, ра́ю, єш, сов. в. відме́рти, дімру́, реш, гл. 1) Умирать, умереть, перемирать, перемереть. Багато бджіл повиприскало й одмерло. Васильк. у. 2) Обмирать, обмереть и потом снова возвратиться к жизни. Було, послі почую, що люди одмирали. Чому в нас не одмирають? Я пішла б розпитала про свого (покійного) дідуся. Г. Барв. 362.