Словник української мови (1937)/відмирати
| ◀ відмикувати | Словник української мови В відмирати |
відмити ▶ |
|
Відмира́ти, ра́ю, єш, сов. в. відме́рти, дімру́, реш, гл. 1) Умирать, умереть, перемирать, перемереть. Багато бджіл повиприскало й одмерло. Васильк. у. 2) Обмирать, обмереть и потом снова возвратиться к жизни. Було, послі почую, що люди одмирали. Чому в нас не одмирають? Я пішла б розпитала про свого (покійного) дідуся. Г. Барв. 362.