Словник української мови (1937)/відмін
| ◀ відміл | Словник української мови В відмін |
відміна ▶ |
|
Відмі́н, ну, м. Выкуп. Турчин-турчинойку, не губ мене молодойку: їде милий, одмін несе. АД. I. 100.
| ◀ відміл | Словник української мови Борис Грінченко В відмін |
відміна ▶ |
|
Словник української мови — В
відмін
Борис Грінченко
1937
Відмі́н, ну, м. Выкуп. Турчин-турчинойку, не губ мене молодойку: їде милий, одмін несе. АД. I. 100.