Словник української мови (1937)/відпорювати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ відпороти Словник української мови
Борис Грінченко
В
відпорювати 		відпорюватися ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відпо́рювати, рюю, єш, сов. в. відпоро́ти, рю́, реш, гл. Отпарывать, отпороть.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/відпорювати&oldid=585842