Словник української мови (1937)/відпорюватися
| ◀ відпорювати | Словник української мови В відпорюватися |
відпочивання ▶ |
|
Відпо́рюватися, рююся, єшся, сов. в. відпоро́тися, рю́ся, решся, гл. Отпарываться, отпороться.
| ◀ відпорювати | Словник української мови Борис Грінченко В відпорюватися |
відпочивання ▶ |
|
Словник української мови — В
відпорюватися
Борис Грінченко
1937
Відпо́рюватися, рююся, єшся, сов. в. відпоро́тися, рю́ся, решся, гл. Отпарываться, отпороться.