Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відпрошуватися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відпрошуватися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відпро́шуватися, шуюся, єшся, сов. в. відпроси́тися, шу́ся, сишся, гл. Отпрашиваться, отпроситься. Відпросились у матері у Київ. Стор. МПр. 34.