Словник української мови (1937)/відпуститель

by Борис Грінченко

◀ відпуст

Словник української мови Борис Грінченко В відпуститель

відпустити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відпусти́тель, ля, м. Отпускающий. Я Іван Хреститель, — гріхам відпуститель. Рудч. Ск. I. 178.