Словник української мови (1937)/відсапувати
| ◀ відсапнути | Словник української мови В відсапувати |
відсахнутися ▶ |
|
I. Відса́пувати, пую, єш, сов. в. відсапа́ти, па́ю, єш, гл. Отрабатывать, отработать полотьем. Дайте на подать п'ять карбованців, я вам, пане, з дітьми відсапаю.
II. Відса́пувати, пую, єш, сов. в. відсапну́ти, ну́, не́ш, гл. Переводить, перевести дух. Товстий Хоцінський насилу дихав, одсапував після дороги. Левиц. I. 162. Відсапнув трохи.