Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відсахнутися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відсахнутися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відсахну́тися, ну́ся, не́шся, гл. 1) Отшатнуться от кого, отстраниться. З острахом великим вона од його одсахнулась. МВ. (О. 1862. I. 90). 2) Оставить кого, отшатнуться от кого; отстать, отвязаться от кого. До батька не йду жалітись. Батько не мати, — відсахнувся. Г. Барв. 273. Одсахнувсь жінки й дитинки. Мнж. 187. Коли б мені його піймать да провчить, воно б тоді одсахнулося. ЗОЮР. I. 11.