Словник української мови (1937)/відсвіт

Матеріал з Вікіджерел

Ві́дсвіт, ту, м. Отражение. Яким повів очима навкруги, ніби шукаючи в прозорній воді її (Зосиного) чарівничого одсвіту. Левиц. I. 265.