Словник української мови (1937)/відсвічувати

by Борис Грінченко

◀ відсвіт

Словник української мови Борис Грінченко В відсвічувати

відсвічуватися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відсві́чувати, чую, єш, гл. 1) Отражать, отсвечивать. У печі палає, як у гуті. Одсвічують весело білі стіни і божничок. МВ. (О. 1862. III. 57). 2) Отражаться.