Словник української мови (1937)/відселяти
| ◀ відселити | Словник української мови В відселяти |
відселятися ▶ |
|
Відселя́ти, ля́ю, єш, сов. в. відсели́ти, лю́, лиш, гл. Отделять, отделить сына на самостоятельное хозяйство. Оце я одселяю вже старшого сина, ставлю йому хату на леваді. Рк. Левиц.