Словник української мови (1937)/відселятися

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ відселяти Словник української мови
Борис Грінченко
В
відселятися 		відсердитися ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відселя́тися, ля́юся, єшся, сов. в. відсели́тися, лю́ся, лишся, гл. Выходить, выйти на самостоятельное жилище и хозяйство (о сыновьях). Час синам одселятися на свої оселі. Рк. Левиц.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/відселятися&oldid=587026