Словник української мови (1937)/відселятися

by Борис Грінченко

◀ відселяти

Словник української мови Борис Грінченко В відселятися

відсердитися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відселя́тися, ля́юся, єшся, сов. в. відсели́тися, лю́ся, лишся, гл. Выходить, выйти на самостоятельное жилище и хозяйство (о сыновьях). Час синам одселятися на свої оселі. Рк. Левиц.