Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відсиджувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відсиджувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відси́джувати, джую, єш, сов. в. відси́діти, джу, диш, гл. Отсиживать, отсидеть. Піду у монастир відсиджувати за шкуру. Чуб.