Словник української мови (1937)/відсилати
Зовнішній вигляд
◀ відсиджувати | Словник української мови В відсилати |
відсилити ▶ |
|
Відсила́ти, ла́ю, єш, сов. в. відісла́ти, шлю́, шлеш, гл. Отсылать, отослать, посылать, послать. Козак до дівчини дрібні листи пише, відсилає до дівчини буйними вітрами. Чуб. V. 312. Відсилають у солому спати. Чуб. I. 175.