Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відсіч

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відсіч
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ві́дсіч, чі, ж. Отражение нападения, отпор. Давали таки добру одсіч харцизякам. К. ЧР. 358.