Словник української мови (1937)/відщеплятися
| ◀ відщепляти | Словник української мови В відщеплятися |
відщепнути ▶ |
|
Відщепля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. відщепи́тися, плю́ся, пишся, гл. Отделяться, отделиться.
| ◀ відщепляти | Словник української мови Борис Грінченко В відщеплятися |
відщепнути ▶ |
|
Словник української мови — В
відщеплятися
Борис Грінченко
1937
Відщепля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. відщепи́тися, плю́ся, пишся, гл. Отделяться, отделиться.