Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відщепляти

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ відщеплюватися Словник української мови
Борис Грінченко
В
відщепляти 		відщеплятися ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відщепля́ти, ля́ю, єш, сов. в. відщепи́ти, плю́, пиш, гл. Отщеплять, отщепить, отделить.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/відщепляти&oldid=587941