Словник української мови (1937)/відщеплюватися
| ◀ відщепити | Словник української мови В відщеплюватися |
відщепляти ▶ |
|
Відще́плюватися, лююся, єшся, гл. = Відщеплятися. Пишіть, добродійство, граматки, не одщеплюючись од словесності. О. 1862. I. 79.
| ◀ відщепити | Словник української мови Борис Грінченко В відщеплюватися |
відщепляти ▶ |
|
Словник української мови — В
відщеплюватися
Борис Грінченко
1937
Відще́плюватися, лююся, єшся, гл. = Відщеплятися. Пишіть, добродійство, граматки, не одщеплюючись од словесності. О. 1862. I. 79.