Словник української мови (1937)/віжки

by Борис Грінченко

◀ віжечки

Словник української мови Борис Грінченко В віжки

віз ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Віжки́, жо́к, ж. мн. Возжи. Тягну за віжки, тпрукаю, — нічого не вдію. Стор. I. 147. Ум. Віжечки.