Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/візантієць

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
візантієць
Київ: Соцеквидав України, 1937

Візанті́єць, ті́йця, м. 1) Житель Византии. 2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, візантійців-християн. К. ПС. 59.