Словник української мови (1937)/візантієць
Зовнішній вигляд
◀ віз | Словник української мови В візантієць |
візантійство ▶ |
|
Візанті́єць, ті́йця, м. 1) Житель Византии. 2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, візантійців-християн. К. ПС. 59.