Словник української мови (1937)/візир

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ візерунок Словник української мови
Борис Грінченко
В
візир 		візник ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ві́зир, ра, м. Визирь. Іде султан, покинувши в дивані башів та візирів широкомовних. К. МБ. XII. 269.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/візир&oldid=587970