Словник української мови (1937)/візник

by Борис Грінченко

◀ візир

Словник української мови Борис Грінченко В візник

візника ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Візни́к, ка́, м. Возница, кучер. Гол. I. 50. Кучерявий візниче, поганяй воли швидше! Грин. III. 491. Ум. Візни́ченько. Велю коникам вівса дати, а візниченькам підождати. Грин. III. 548.