Словник української мови (1937)/візника

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ візник Словник української мови
Борис Грінченко
В
візника 		візниця ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Візни́ка, ки, м. Кучер, возница. МВ. (О. 1862. III. 51). Послав свого візнику попитати дороги. Чуб.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/візника&oldid=587972