Словник української мови (1937)/візничий

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ візниченько Словник української мови
Борис Грінченко
В
візничий 		візок ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Візни́чий, чого, м. = Візник. Велю коникам вівса дати, а візничому підождати. Грин. III. 491.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/візничий&oldid=587975