Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/візничий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
візничий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Візни́чий, чого, м. = Візник. Велю коникам вівса дати, а візничому підождати. Грин. III. 491.