Словник української мови (1937)/війнути

by Борис Грінченко

◀ війна

Словник української мови Борис Грінченко В війнути

війок ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Війну́ти, ну́, не́ш, гл. Подуть, повеять. Хатина чепурно вибілена, тепла та ясна, тиха та щасна, війнула на нього якимсь теплим духом. Мир. ХРВ. 217. См. Вінути.