Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вінути

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вінути
Київ: Соцеквидав України, 1937

Віну́ти, ну́, не́ш, гл. = Війнути. Не чорна хмара налітала, не буйні вітри вінули, як душа козацька молодецька з тілом разлучалась. АД. I. 118. Вітрець не віне́. МВ. I. 79.