Словник української мови (1937)/вінути

by Борис Грінченко

◀ вінувати

Словник української мови Борис Грінченко В вінути

вінця ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Віну́ти, ну́, не́ш, гл. = Війнути. Не чорна хмара налітала, не буйні вітри вінули, як душа козацька молодецька з тілом разлучалась. АД. I. 118. Вітрець не віне́. МВ. I. 79.