Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вінувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вінувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вінува́ти, ну́ю, єш, гл. Наделять приданым, давать приданое. Журилася мати, чим зятя вінувати. Гол. IV. 338.