Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вірнянка

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вірнянка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вірня́нка, ки, ж. Верная жена. Ум. Вірня́ночка. Буде бити, катувати мене вірняночку. Грин. III. 523. Твій син в війську оженився, поняв собі вірняночку. Нп.