Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/віяльник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
віяльник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ві́яльник, ка, м. Веющий зерно. Аф. 351.